отаким я люблю тебе Київ! коли достатня маса населення звалила за місто ... коли у вагоні метро ніхто не прилипає до тебе липкими лапами... коли на дорозі мінімум машин і можна переходити спокійно дорогу, а не корчити гримаси водіям типу "козел, я пішоход, пропусти"... коли центральними вулицями там-сям бродить молодняк, або слухає як невідомий музикант халтурить Вакарчуковий "Той день..". ха! навіть за морозивом нема черги...
я люблю тебе Київ таким... сидіти на причалі річкового вокзалу...чекати поки якийсь катерок розворушить Дніпро та бігом всунути ніжки в хвилі... прохолода. нікуди спішити. отут лишитися... у вухах власне "небо над Дніпром..." жодної хмарки.. що ж ти гідрометцентр обманув, га? де обіцяний дощ та гроза в неділю?
я люблю тебе... ти поруч.. геть поруч.. десь там шумлять авто..гиготять та співають вже п"яні... а ти бородатенько деревами посміхаєшся.. вітерцем обіймаєш.. шепочу "ти мені подобаєшся..." а маю на увазі геть інше.
